среда, 26 января 2022 г.
понедельник, 24 января 2022 г.
27 січня - День пам'яті жертв голокосту
27 січня, у світі відзначається Міжнародний день пам’яти жертв Голокосту.
Саме цього дня у 1945 році війська радянської армії звільнили в’язнів найбільшого нацистського табору смерти Аушвіц–Біркенау, розташованому у польському місті Освенцімі. За різними оцінками за час існування цього концтабору загинуло від 1,5 до 2,2 мільйонів людей.
Пам’ятна дата запроваджена рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року (Резолюція № 60/7).
Генасамблея відкинула будь-яке заперечення Голокосту як історичної події, хай то буде повністю чи частково, і без заперечення засудила всі прояви релігійної нетерпимости, підбурювання, переслідування чи насильства стосовно окремих осіб або громад, обумовлених етнічним походженням або релігійними віруваннями, – де б це не було.
Встановлюючи пам’ятну дату, Генасамблея закликала держави-члени розробити просвітницькі програми, щоби майбутні покоління зберегли пам’ять про трагедію, а також щоб не допустити актів геноциду в майбутньому.
Протягом Другої світової війни, за загальними оцінками, знищено 6 мільйонів євреїв, серед яких – 1, 5 мільйонів дітей.
«Було б небезпечним та помилковим вважати Голокост лише результатом безумства групи нацистських злочинців. Насправді Голокост став кульмінацією тисячолітньої ненависти, шельмування та дискримінації, спрямованих проти євреїв, кульмінацією того, що тепер називається антисемітизмом», – наводить слова Генерального секретаря ООН Антоніу Ґутерреша сайт організації.
В бібліотеці ПТУ14 організована книжкова виставка "Голокост - концентрація антилюдяності"
воскресенье, 23 января 2022 г.
вторник, 23 ноября 2021 г.
Віртуальна виставка до роковин голодомору
ВІРТУАЛЬНА ВИСТАВКА "ЧОРНЕ КРИЛО ГОЛОДОМОРУ"
РОЗДІЛ 3. Голодомор очима наших письменників земляків.
РОЗДІЛ 4. Дзвони пам'яті: сторінками періодичних видань.
РОЗДІЛ 1. Безкровна війна проти українського народу.
дослідників про український Голод, його особливості в контексті радянської історіографії голоду, згадки про Голод у радянській пресі, висвітлення цієї теми в історичній прозі, а також реакцію на Голод 1932-1933 років за межами України, подаючи унікальні свідчення тих, хто пережив Голодомор, архівні матеріали країн Заходу, зокрема депеші італійських дипломатів, Комісія дійшла висновку, що Голод 1932-1933 років був спланованим геноцидом, направленим на винищення українського селянства - життєдайної основи нації.
Анотація. Перед читачем - перший повний український переклад відомого на Заході дослідження одного з найтрагічніших періодів нашої історії. Спираючись на документальні джерела, автор розкриває жахливі картини колективізації та голодомору 1929-1933 рр., залишаючи за собою право на особистий погляд на висвітлювані події.
Книга скорботи України [Текст] : Голодомор : Полтавська область. Кн. 1. / Голова ред.колегії С. Соловей. – Полтава : АСМІ, 2007. – 504 с.
Голод в Україні: Вибрані статті [Текст] / Упоряд. і передм. Н.Дюк; Вст. ст. К.Ющенко; Худож. Я.Гніздовський. – 2-е вид., доп. – Луцьк : ВМА "Терен", 2006. – 164 с.: фотоіл.Борисенко, В.К. Свіча пам'яті [Текст]: усна історія про геноцид у 1932 - 1933 роках / В.К. Боисенко. - К.: Стилос, 2007. - 288с.
Марочко, В. Голодомор 1932-1933 років в Україні [Текст]: Хроніка / В. Марочко О. Мовчан. - К.: Вид. дім "Києво-Могилянська академія", 2008. - 294с.
Василенко В. Голодомор 1932-1933 років в Україні як злочин геноциду: правова оцінка [Текст] / В. Василенко. - К.: Видавництво імені Олени Теліги, 2009. - 48 с.
Василів-Базюк Л. Й. П'ять колосків [Текст] : Історична повість. - Чернівці: Букрек, 2009. - 320 с.Анотація. Все далі відходять від нас страшні події 1932-33 рр. зі страшними нелюдськими очима і простягнутими пухлими руками лежачих немічних людей. Та хіба можна забути про непросту долю багатостраждального українського народу? Книга Любові Василів-Базюк "П'ять колосків" розкриває чорні сторінки нашої історії — голодомору-геноциду 20-30-х рр. минулого століття. Читаючи цю історичну повість, кожен витре не одну гарячу сльозу, не одному читачеві вона зранить душу і серце своїм болем.

Осьмачка, Т.С. Ротонда душогубців [Текст] : Оповідання / Післямова М.Ф. Слабошпицького. – К.: Укр. Письменник, 2008. – 287 с.
Бедзик, Юрій Дмитрович. Гіпсова лялька [Текст]: роман. — К.: ТОВ ”ЮГ”, 2004. — 287 с.
Самчук, Улас. Марія [Текст]: роман / У. Самчук. -К.: Український письменник, 2000. - 189с.РОЗДІЛ 3. Голодомор очима наших письменників - земляків.

Бутенко, Є.П. Забуттю не підлягає [Текст] / Є.П. Бутенко. - Глобинське видавництво «Поліграфсервіс», 2007. - 80с.
Данилець, О. "Це була трагедія бездержавної української нації" : голодомор / О. Данилець // Урядовий кур'єр. - 2013. - 9 листопада. - С.8
Вертіль, О. У нього навіть прізвище було ясне: голодомор / О. Вертіль // Урядовий кур'єр. - 2013. - № 182. - 5 жовтня. - С.19
Тютюнник, Є. Плата за фото, яке звинувачує: голодомор/ Є. Тютюнник// Урядовий кур'єр. - 2013. - № 129. - 20 липня. - С.18
Особова, О. Спогади як кара Божа: голодомор/ Олена Особова // Урядовий кур'єр. - 2013. - 13 липня. - С.6
Картоплина для немовляти: із спогадів Л. Шевченко м. Київ// Урядовий кур'єр. - 2013. - 22 червня. - С.21
Бедзік, В. Діти боялися потрапити у... холодець: голодомор/ В. Бедзік// Урядовий кур'єр. - 2013. - № 102. - 8 червня. - С.17
Голодний гопак 1933 року: із спогадів П.О. Притуляк м. Кременчук// Урядовий кур'єр. - 2013. - червня. - С.21
Омелянчук, І. Кордон між життям і смертю: врятовані душі/ І. Омелянчук // Урядовий кур'єр. - 2013. - № 92. - 25 травня. - С.20
четверг, 4 ноября 2021 г.
До Дня української писемності та мови
День української писемності та мови
Кожного року, 9 листопада, в Україні відзначають День української писемності та мови. Офіційним святом цей день став у 1997 році.
Дата 9 листопада припадає і на вшанування пам’яті Нестора Літописця, адже, за інформацією вчених, саме з його праць починається українська мова.
Упродовж століть українська мова, так само як і її носій – український народ, зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, зважаючи на те, під чиєю владою опинялася Україна. Нині українська мова має державний статус, але зазіхання на неї з боку кремлівських можновладців та місцевих українофобів і русифікаторів не припиняються.
Отже, варто докладати зусиль, аби українська мова не тільки зберігалася, але й розвивалася. Нею варто розмовляти, писати, послуговуватися будь-де, адже вона наша рідна мова.
У День української писемності та мови за традицією:
покладають квіти до пам’ятника Несторові Літописцю;
відзначають найкращих популяризаторів українського слова;
заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою;
стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика. Конкурс проводився за підтримки Міністерства освіти та науки та Ліги українських меценатів. Щорічна кількість учасників – понад 5 млн із 20 країн світу
. Цікаві факти про українську мову
1. Найбільше перекладений літературний твір – "Заповіт" Т.Г.Шевченка: 147 мовами народів світу.
2. Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово "вороги" – "вороженьки".
3. Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера "п"; на неї також починається найбільша кількість слів. Літера "ф" – найменш уживана. Слова, які починаються з цієї літери, в переважній більшості випадків прийшли в українську мову з інших мов.
4. Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер. Це слово "дихлордифенілтрихлорметилметан" – назва хімікату, що використовується для боротьби зі шкідниками.
5. Іменник у нашій мові має 7 відмінків (один з них – кличний). Це вирізняє українську мову серед східнослов'янських. Сьомий, кличний, існує також в граматиках латини, грецької мови та в санскритській граматиці (як опціональний восьмий відмінок).
6. Назви всіх дитинчат тварин в українській мові належать до середнього роду.
7. Сучасна українська мова налічує, згідно зі словником Національної Академії Наук України, близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в цей час.
8. Офіційно вважається, що після видання "Енеїди" Котляревського українська мова була прирівняна до літературної мови. Івана Котляревського по праву вважають основоположником нової української мови.
9. В українській існує три форми майбутнього часу! Проста, складна і складена. Майбутній час першої особи однини недоконаного виду в українській має іншу форму без префікса: знатиму, говоритиму, робитиму тощо.
10. Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня "Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?"
Традиційно до свята проводиться радіодиктант національної єдності, який проходить на Українському радіо. Таку акцію започаткували 2000 року. Так, щороку всі охочі можуть взяти участь у написанні радіодиктанту та не стільки з'ясувати, чи добре знають українську мову, як продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово. Цього року радіодиктант провели 8 листопада.
Захід проводиться не тільки в Україні, а в інших країнах. Приміром, цьогоріч з ініціативою написати диктант в Абу-Дабі виступив активіст Євгеній Семенов, закликавши у Facebook громаду приєднатися до заходу.
Він переконаний, що диктант варто сприймати не як екзаменацію знань, а як всесвітній флешмоб, акцію єднання навколо української мови, коли по всій планеті одночасно українці гуртуються навколо рідного слова і у прямому ефірі пишуть радіодиктант. Також цей захід - можливість згадати шкільні часи та поспілкуватись із громадою.
.jpg)


.jpg)
.jpg)



.jpg)




.jpg)

